Помер Євграф Каленинович Дулуман

Факультет соціології і права та кафедра філософії НТУУ «КПІ» з глибоким сумом та скорботою сповіщають, що 24.06.2013 у віці 86 років пішов з життя видатний радянський та український філософ, класик наукового атеїзму, кандидат богослів'я, доктор філософських наук, професор Євграф Каленикович Дулуман.

Не зважаючи на свій вельми поважний вік та тяжке онкологічне захворювання, Євграф Каленикович до останніх днів не припиняв активної наукової, викладацької, виховної та просвітницької роботи. Беззастережна переконаність у перемозі людського розуму, безмежна людяність, бездоганна наукова сумлінність та справжня громадянська мужність, якими завжди відзначався Євграф Каленикович Дулуман, будуть ще довго служити взірцем для колег та друзів, численних учнів та послідовників.

Декан ФСП про студентську науку на факультеті

Від самого започаткування факультету в нас визначився як пріоритет, як стиль організації роботи зі студентами з перших днів залучати їх до наукової роботи. Бо: долучати до наукової творчості ніколи не буває рано (одного разу молода мама запитала у Антона Семеновича Макаренка: «Чи не рано мені починати виховувати свою дитину?». Макаренко спитав її: «а скільки років Вашій дитині?». «Три роки». «Ви запізнились на три роки» — почула вона від автора знаменитої «Педагогічної поеми»). Позиція нашого факультету від часу його створення (1996р.): якщо ми не залучили студента до науки на другому курсі, то ми запізнилися на два роки. Так ми вважали і діяли на ФС, так ми вважаємо і так діємо на ФСП.

Міжнародна науково-практична конференція «Творчість як спосіб буття свободи» відбудеться 16 травня 2013 року в НТУУ "КПІ"

Шановні колеги! 

Маємо честь запросити Вас взяти участь у ХІI Міжнародній науково-практичній конференції «Творчість як спосіб буття свободи». Конференція відбудеться 16 травня 2013 року в НТУУ «КПІ» на базі факультету соціології і права. До участі у конференції запрошуються науковці, викладачі, аспіранти, студенти, – всі, чиїм науковим інтересом є творчість в усіх її вимірах. За матеріалами конференції буде видано збірник тез.

НАПРЯМКИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ: 

• Свобода і воля: грані співбуття
• Когнітивне і некогнітивне у формуванні творчої особистості
• Співвідношення раціонального та ірраціонального у творчості
• Про співвідношення: проективності, антиципації, телеології, цілепокладання
• Соціальна творчість: свобода чи свавілля?
• Вільний розвиток кожного як умова вільного розвитку всіх
• Свобода ризиків та відповідальності за культуру в умовах сучасності

Для участі у конференції необхідно до 17 квітня 2013 року подати в оргкомітет  заявку та матеріали доповіді. Матеріали приймаються виключно в електронному вигляді на e-mail конференції: conf.ua@gmail.com. 

Детальніше про умови участі в інформаційному листі:

Завантажити інформаційний лист (укр).

Загрузить информационное письмо (рус).

Контактна особа: Дерев’янко Анна Володимирівна

тел. +38 (063) 410 11 70

Перший тур студентської олімпіади з філософії в КПІ відбудеться 25 лютого 2013 р.

25 лютого 2013 о 16.00 відбудеться І-ий тур Всеукраїнської студентської олімпіади за спеціальністю "Філософія. Релігієзнавство" в НТУУ "КПІ".

Усі бажаючі запрошуються до участі. Олімпіада відбуватиметься на базі Факультету соціології і права.

Переможці І-ого туру будуть запрошені до участі у фінальному турі Олімпіади, що проходитиме у м.Луганськ на базі Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля.

Для реєстрації учасників та за більш детальною інформацією звертайтесь щодня до Акімової Олени Андріївни (facebook.com/lenka.kasatkina) в ауд. 09 (НДЦ "СОЦІОПЛЮС) корп. №7.

Круглий стіл-семінар до 90-річчя з дня народження академіка В.М. Глушкова

28 листопада 2012 року о 10.00 у приміщенні зали Адміністративної ради НТУУ "КПІ" (корп. №6) відбудеться круглий стіл-семінар до 90-річчя з дня народження академіка В.М. Глушкова на тему: «Досвід та перспективи застосування загальнодержавних автоматизованих систем управління в соціально-економічній сфері»

Напрямки роботи:
Сучасні оцінки ідей академіка В.М.Глушкова щодо створення загальнодержавних систем управління. Вітчизняний та зарубіжний досвід впровадження загальнодержавних автоматизованих систем. Перспективи розвитку інформаційно–мережевих технологій. Автоматизовані системи підтримки прийняття рішень в контексті сучасних проблем управління.

Запрошуємо усіх бажаючих!

Невостребованная альтернатива рыночной реформы

Виктор Михайлович Глушков родился 24 августа 1923 г. в Ростове-на-Дону в семье горного инженера. В 1929 году семья переезжает в г. Шахты. В июне 1941 г. Виктор Глушков с золотой медалью закончил среднюю школу №1 г. Шахты. Собирался поступать на физический факультет Московского университета. Но 22 июня началась война. Он сразу подал заявление в артучилище, но из-за очень плохого зрения его не взяли.

После освобождения г. Шахты Глушков по мобилизации участвовал в восстановлении угольных шахт Донбасса: работал сначала чернорабочим в забое, потом инспектором по качеству и технике безопасности.

Заветные мысли для тех, кто остается (Глушков В.М.)

28 листопада 2012 року в рамках заходів з відзначення 90-річчя з дня народження академіка В.М. Глушкова в Національному технічному університеті “Київський політехнічний інститут”  планується провести круглий стіл-семінар на тему: «Досвід та перспективи застосування загальнодержавних автоматизованих систем управління в соціально-економічній сфері» (інформаційний лист можна завантажити тут).
З цієї нагоди ми публікуємо спогади академіка Віктора Михайловича Глушкова про розробку масштабного, проте так і не реалізованого проекту  загальнодержавної автоматизованої системи управління економікою (ОГАС). 


Задача построения общегосударственной автоматизированной системы управления экономикой была поставлена мне Первым заместителем Председателя Совета Министров (тогда А. Н. Косыгиным) в ноябре 1962г...

В защиту истории

В понедельник 1 октября в Лондоне ушел и жизни значительный историк-марксист Эрик Гобсбаум. Перед вами отредактированное извлечение из речи историка, произнесенной на коллоквиуме Британской Академии по марксистской историографии.

«Философы лишь различным образом объясняли мир, но дело заключается в том, чтобы изменить его». Марксистская история развивалась по параллельным линиям, соответствующим двум частям знаменитого тезиса Маркса. Большинство интеллектуалов, ставших марксистами с 1880-х, включая историков, сделали это потому, что хотели изменить мир, объединив свои усилия с рабочими и социалистическими движениями. Подобная мотивация оставалась действенной до 1970-х, до начала широкой политической и идеологической реакции против марксизма. Основным результатом этой реакции стало разрушение веры в то, что успех определенного типа организации человеческого общества может быть предсказан и исторический анализ может способствовать этому успеху.

Ислам в современном мире. Диспут в КПИ

27 сентября 2012 года, в 18:00, в здании 7 корпуса НТУУ «КПИ», в аудитории 109 состоится диспут между представителями ислама и атеизма.

Со стороны ислама выступят: Председатель Духовного управления мусульман Украины Муфтий Украины шейх Ахмед Тамим и Заместитель шейха Украины шейх Рустам Гафури.
Атеистическую сторону представят: доктор философских наук, профессор, академик РАЕН, генерал Юрий Петраш; кандидат юридических наук, профессор Академии военных наук, подполковник юстиции запаса Сергей Иванеев; кандидат богословия, доктор философских наук, профессор КПИ Евграф Дулуман.

Тема диспута: «Ислам в современном мире»

После диспута будет возможность задать вопросы его участникам в устной или письменной форме.

Посетить мероприятие приглашаются представители ислама, других религий, а также представители науки, атеистической и гуманистической общественности, всех, кого интересуют проблемы религиозного и научного мировоззрения к разумному диалогу.

Вход свободный.

Ильенков: секрет вечной молодости

Эвальд Васильевич Ильенков был популярен при жизни, хотя коллеги, особенно начальствующие, делали все, чтобы его «заткнуть».
Был популярен в капиталистическом мире, хотя был самым последовательным коммунистом.
Он популярен и сегодня, хотя сразу ушли в небытие те, кто «перекрасился».

Можно без преувеличения сказать, что Эвальд Васильевич Ильенков — фактически единственный советский философ, который продолжает пользоваться популярностью, то есть известностью за пределами узкого круга специалистов. Его цитируют и пересказывают. О нем постоянно пишут статьи и книги. Переиздаются его работы. Он активно «живет» в Интернете. Многие люди считают себя его последователями.

Почему так случилось? Почему современников интересуют ильенковские работы, хотя эти тексты, как никакие другие, отмечены печатью именно того времени, в них разбираются те проблемы, которые волновали людей той эпохи, в них вы никогда не найдете никаких «вечных истин»?